Терпи мій брате горе й сум,
Всієї рідної Вкраїни.
Навколо нас одні руїни.
А де ж очікуваний бум?
Терпи Росії хижу лють,
За нашу мрію про Свободу.
І шлях від роду і до роду.
У Європейську вищу суть.
Терпи панів прожорства гріх.
Терпи нещасних і бездомних.
Терпи політиків нескромних.
Терпи пекельний влади бріх.
Змести корупцію в борні.
Привладні бонзи обіцяють.
Їх теж терпи.
Вони не знають.
Дітей голодних плач вві сні.
Терпи податків судний лист.
Творців бездушшя непреклонність.
Забудь про владную законність.
Терпи судді убивчий хист.
Терпи каналів зичну муть.
Їм жертвуй душу і свободу.
Під прикриттям мізків народу,
Олігархічні брехні ллють.
Терпи війни убивчий грім.
Тих, хто родив це беззаконня.
Дітей жахаючи спросоння.
Вповзанням смерті в їхній дім.
Про демократію товчуть,
Жреці партійні без упину.
Вони не гнуть на тебе спину.
Із тебе долари беруть.
Терпи гризню верховних псів
Хто у безчесті був чесніший
Один ллє воду, бреше інший
Лушперить третій владних дів.
Лжепатріоти, лжеборці.
Не хочуть сильну Україну,
Їм потрясіння б без упину.
Та владну Булаву в кінці.
За гречку совість відберуть.
І обіцяють владу другу.
Їм треба гроші, власну дупу,
Вони тобою підітруть.
А ти ворожий супостате.
Що злом добро твориш собі.
Пора покаятись.
Тобі,
Недовго в царствії зростати.
Повір народу злобний кат.
Ти заслужив пекельну дяку.
Як не покаєшся від ляку.
Небесний суд встановить лад.
Твій шлях грошима шелестить.
Та Суд Небесний, в царстві Божім.
Хто не покаявся, не зможе.
Навіть за бакси відпустить.
Прости мій брате, Робітник.
Солдате, Бізнесмен, Учений.
Прости народе ВОЗВИШЕННИЙ.
За безпощадний серця крик.
Ми українці брате мій,
І любим рідну Україну.
Ми їх створили.
До скончину,
Цей гріх не спокутуєм свій.
Борися брате, ти ж не псих.
І не терпи оту падлюку.
Борись, борінням приймеш муку.
І ввійдеш в царствіє святих!
Юрій Вільшанський