13 червня 2020 року колеги та друзі попрощались і провели в останню дорогу завідувача кафедри кібербезпеки та захисту інформації доктора технічних наук, професора Оксіюка Олександра Глібовича.
Назавжди в наших серцях залишиться щира посмішка, позитивний настрій та сильний дух цієї ВЕЛИКОЇ людини. Він був не лише прекрасним керівником, грамотним викладачем, організатором, наставником, а й відданим другом та опорою для всіх нас.
Останні роки свого життя повністю присвятив становленню та розбудові кафедри.
Світла пам’ять про нього назавжди збережеться в наших серцях!!!
Оксіюк Олександр Глібович народився 4 грудня 1954 року. Закінчив Київське вище військове інженерне училище зв’язку та Військову академію зв’язку. Здобув кваліфікації «Військовий інженер електрозв’язку» та «Офіцер організатор експлуатації озброєння». Служив у Збройних силах, викладав у Військовому інституті радіоелектроніки, Національній академії оборони, Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій, Європейському університету та останні 7 років у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
У 2006 році О.Г. Оксіюк захистив кандидатську, а у 2015 році докторську дисертації. Він є автором більше 200 наукових праць, серед яких 4 монографії, 8 навчальних посібників, більше 80 статей у фахових виданнях України. Брав активну участь у міжнародних проектах та співпрацював з науковими установами та підприємствами Китаю, Швеції та Польщі. Працював у міжвідомчій робочій групі з питань «Кібербезпеки» при Адміністрації Держспецзв’язку України, у секції Науково-технічної ради МОН з питань формування та виконання державного замовлення на науково-технічну продукцію за пріоритетним напрямом розвитку науки і техніки «Інформаційні та комунікаційні технології», у раді Комплексної наукової програми «Інформатизація суспільства» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у міжнародному науково-технічному товаристві ІEEE, в Академії Прикладної радіоелектроніки. Олександр Глібович був членом спеціалізованої вченої ради Д 26.001.51 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та членом спеціалізованої вченої ради у Національному авіаційному університеті Д 26.062.01, головою секції МАН України та членом товариства «Українська Федерація Інформатики».
Професор Оксіюк О.Г. нагороджений знаком МОН України «Відмінник освіти України» та знаком МОН України «За наукові та освітні досягнення», неодноразово нагороджувався грамотами Міністерства освіти і науки України, інших відомств.
«На 66-му році пішов із життя завідувач кафедри кібербезпеки та захисту інформації доктор технічних наук, професор Олександр Глібович Оксіюк.
Гірка звістка про непоправну втрату сколихнула колектив факультету інформаційних технологій. Олександр Глібович був талановитим наставником, порядною людиною, товаришем, професіоналом та науковцем. Його життя було сповнене світлом, кожну його мить він віддавав світу і людям, радів зустрічам з ними, намагався кожному підставити своє плече та надати допомогу.
Світла, добра згадка про Олександра Глібовича назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав, поважав, хто жив і працював поруч із ним, і кого він навчав. Кажуть, що людина живе доти, доки її пам’ятають. Для нас професор Оксіюк О.Г. назавжди залишиться усміхненим і життєрадісним колегою, мудрим наставником та справжнім другом!
Найщиріші співчуття висловлюємо рідним та близьким. Низько схиляємо голови за упокій його душі. Віримо, що Всемилостивий Господь прийме його світлу та щиру душу в Царство небесне».
«Я вперше побачив Оксіюка Олександра Глібовича у День відкритих дверей ФІТ у 2018 році. Він яскраво виділявся своєю статтю – зростом, виправкою. Тоді подумалося: «Справжній полковник», – як у відомій пісні. Так воно і виявилося згодом.
Олександр Глібович завжди з готовністю підхоплював ініціативи. Одним з його улюблених виразів у спілкуванні з однодумцями був: «Ви стукаєте у відчинені двері». Він запам’ятався людяним і доброзичливим. Мав багато планів, багатьом з яких не судилося збутися. Є в українській мові вираз «нагла смерть» – раптова, несподівана смерть, яка завадила Олександру Глібовичу реалізувати задумане.
Але він встиг все-таки організувати кафедру кібербезпеки та захисту інформації, створити журнал і на початковому етапі був його головним редактором. Він відкрив дорогу для багатьох молодих вчених і постійно підтримував колег, прямо або опосередковано сприяв захисту дисертацій своїх колег.
У Статуті Внутрішньої служби Збройних сил України затверджено поняття навічно зарахованих до списків особового складу військової частини. Можна упевнено стверджувати, що наш колега і друг навічно залишився у списках викладачів та науковців Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Цей факт, зокрема, відображено у його профілі наукометричної бази Scopus, і Оксіюк О.Г. залишиться афільованим з нашим університетом назавжди».
«Олександр Глібович був дуже позитивною людиною… спілкування з ним приносило мені завжди задоволення і відчуття комфорту… Так сталося, що він запропонував мені бути відповідальним секретарем нашого факультетського журналу “Безпека інформаційних систем і технологій”. Знаючи, що роботи буде багато, я, не вагаючись, одразу погодилась, бо йому просто неможливо було відмовити… Ми з ним обговорювали багато питань за чашкою чаю, він зі мною ділився своїми думками та переживаннями, не тільки про роботу…я також з ним часто радилась з тих чи інших питань. Пам’ятаю, що в нього для мене завжди були цукерки).
У нього було гарне почуття гумору, ми багато сміялись, спілкуючись. Я пам’ятаю одну фразу, яку любив повторювати Олександр Глібович: “Ви стукаєте у відчинені двері”… І дійсно, він завжди підтримував, допомагав і просто дарував гарні емоції…
Ми Олександра Глібовича дуже часто згадуємо, його нам не вистачає… хотілося б знову попити з ним чаю…».
«Часто згадую той день.. Олександр Глібович приїхав на авто, припаркував його на вулиці Б. Гаврилишина і піднімався по сходах на четвертий поверх факультету. Але зайти на кафедру йому вже допомагали колеги. І той день став останнім робочим днем, чорним днем. На факультет професор, завідувач кафедри кібербезпеки та захисту інформації О.Г. Оксіюк більше не повернувся…
Олександр Глібович стояв у витоків факультету інформаційних технологій, брав безпосередню участь у його становленні та формуванні на факультеті духу свободи і демократизму. Він привів із собою більше десяти фахівців, які стали основою кафедри, сформував на ній неповторну атмосферу людяності і добра. Завжди був готовий підставити плече молодим викладачам, які у бесідах із професором набували наукових знань, росли професійно.
На жаль, робота завідувача кафедри часто пов’язана із необхідністю вирішення конфліктних ситуацій, що, не в останню чергу, впливає і на стан здоров’я. Не оминула ця чаша і Олександра Глібовича. Він постійно переживав за колектив кафедри, його єдність та професіоналізм, шукав шляхи і способи удосконалення навчального процесу.
Професор Оксіюк О.Г. пішов у вічність із свого робочого місця, з кафедри, з факультету. Мені невідомі колеги, які знали його і яких ця втрата залишила б байдужими. У нього було багато друзів і кожен співробітник факультету хотів би бути його другом. Велич постаті Олександра Глібовича нам належить ще оцінити.
Так шкода, що я не знав його раніше…».
