Всесвітній день цивільної оборони відзначається 1 березня з метою пропаганди знань про цивільну оборону і підняття престижу національних рятувальних служб.
У 1931 році з ініціативи декількох держав французький генерал медичної служби Жорж Сен-Поль заснував у Парижі «Асоціацію Женевських зон – «зон безпеки»» для створення шляхом двосторонніх і багатосторонніх угод локальних зон безпеки в усіх країнах, яка потім була перетворена на Міжнародну організацію цивільної оборони (МОЦО). В 1972 році МОЦО отримала статус міжурядової організації. Зараз в МОЦО входять 50 країн, ще вісім держав мають статус спостерігача. Участь України в МОЦО в якості спостерігача оформлена згідно з дорученням Прем’єр-міністра України від 25.07.1998 р.
День 1 березня був обраний не випадково. Саме в цей день набрав чинності устав МОЦО, який схвалили 18 держав.
Серед напрямків діяльності МОЦО слід виділити такі: підготовка національних кадрів в галузі управління в період надзвичайних ситуацій; надання технічної допомоги державам у створенні і покращенні систем попередження НС і захисту населення; пропаганда досвіду і знань з ЦО і питанням управління в період НС. Підготовка спеціалістів проводиться в Навчальному центрі в Швейцарії.
3 лютого 1993 року Верховна Рада України прийняла Закон “Про Цивільну оборону України”, 10 травня 1994 року Кабінет Міністрів України приймає Постанову за №299, якою затверджується “Положення про цивільну оборону України”. Вперше було визначено, що цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
Самим кардинальним кроком, який докорінно змінив обличчя і суть системи захисту населення від надзвичайних ситуацій було утворення МНС України.
Указом Президента України від 28 жовтня 1996 року затверджено положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
9 грудня 2010 року Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Було реорганізоване у Міністерство надзвичайних ситуацій України.
2 жовтня 2012 року Президент України підписав Кодекс цивільного захисту України, котрий об’єднав і узагальнив все чинне законодавство України з питань цивільного захисту.
24 грудня 2012 року Указом Президент України № 726/2012 Міністерство надзвичайних ситуацій України реорганізоване на Державну службу України з надзвичайних ситуацій. Згідно «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013: Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
ПАМ’ЯТКА про правила поводження в разі виявлення
підозрілих вибухонебезпечних предметів
УВАГА! Сьогодні терористичні акти здійснюються з використанням вибухових пристроїв
і предметів, часто замаскованих під авторучки, мобільні телефони, гаманці, міні-магнітофони, дитячі іграшки, поміщених у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і залишених у багатолюдних місцях.
Поводження з вибухонебезпечними предметами вимагає граничної уваги і обережності.
ВІД ТВОЇХ ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я ТВОЄ І ОТОЧУЮЧИХ!
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
- наближатисядо предмета;
- пересувати його або брати в руки;
- розряджати, кидати, ударяти по ньому;
- розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
- приносити предмет додому, у табір, у школу.
При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
- негайно (з безпечного місця) повідомте чергові служби МНС (тел. 101), міліцію (тел.102);
- не підходьте до предмета, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей;
- припиніть усі види робіт у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;
- не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);
- дочекайтеся прибуття фахівців, укажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.
У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій і Вас евакуюють:
- одягніть одяг із довгими рукавами, щільні брюки та взуття на товстій підошві. Це може захистити від осколків скла;
- візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;
- під час евакуації слідуйте маршрутом, указаним органами, які проводять евакуацію. Не намагайтеся «зрізати» шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
- тримайтеся подалі від ліній енергопостачання, що впали.
Якщо Ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:
- обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п;
у темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком; - негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду;
- з безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким, стисло повідомите про своє місцезнаходження, самопочуття;
- перевірте, як ідуть справи в сусідів – їм може знадобитися допомога.
ПАМ’ЯТАЙТЕ! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
Порядок дій під час артилерійського обстрілу або бомбардування
Якщо ви почули свист снаряда або звук, схожий на шурхіт, а через 2-3 секунди – вибух, відразу падайте на землю. Не панікуйте: вже те, що ви чуєте сам звук польоту, означає, що снаряд пролетів достатньо далеко від вас, а ті секунди перед вибухом лише підтвердили досить безпечну відстань. Однак наступний снаряд може впасти ближче до вас, тому замість самозаспокоєння швидко й уважно озирніться довкола: де можна заховатися надійніше?
У разі, якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі чи трамваї – слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги у напрямку «від будинків і споруд» і залягти на землю. Роззирніться і очима пошукайте більш надійне укриття неподалік. Перебігати слід короткими швидкими кидками відразу після наступного вибуху.
Якщо перші вибухи застали вас у дорозі на власному автомобілі – не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втекти від обстрілу: ви ніколи не будете знати, в який бік перенесеться вогонь, і чи не почнеться далі обстріл, скажімо, з мінометів. Окрім того, бензобак вашого авто додає небезпечного ризику обгоріти. Тому знов таки: негайно зупиняйте машину і якнайшвидше шукайте укриття.
Не підходять для укриття:
- під’їзди будь-яких будинків, навіть невеличкі прибудовані споруди. Від багатоповерхових будинків взагалі слід відбігти хоча би метрів на 30-50;
- місця під різною технікою (під вантажівкою чи під автобусом).
У жодному разі не слід ховатися назовні під стінами сучасних будинків! Теперішні бетонні «коробки» не мають щонайменшого запасу міцності і легко розсипаються (чи «складаються») не тільки від прямого попадання, а й навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик обвалів та завалів. Не можна також ховатися під стінами офісів та магазинів! – від вибухової хвилі згори буде падати багато скла; це не менш небезпечно, ніж металеві уламки снарядів.
Інколи люди інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелів, у місцях, заставлених контейнерами, захаращених ящиками, будматеріалами тощо (спрацьовує підсвідомий рефлекс: заховатися так, щоб не бачити нічого). Ця помилка небезпечна тим, що навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети й речовини: виникає ризик опинитися серед раптової пожежі.
Часом люди зі страху стрибали до річки, до ставка, фонтану тощо. Вибух бомби чи снаряду у воді навіть на значній відстані є дуже небезпечним: сильний гідроудар і – як наслідок – важка контузія.
Можна заховатися в таких місцях:
- у спеціально обладнаному бомбосховищі;
- у підземному переході;
- в метро (ідеально підходить);
- в будь-якій канаві, траншеї чи ямі;
- в широкій трубі водостоку попід дорогою;
- вздовж високого бордюру чи підмурку паркану;
- у глибокому підвалі під капітальними будинками старої забудови ;
- у підземному овочесховищі, силосній ямі тощо;
- в оглядовій ямі відкритого (на повітрі) гаражу чи СТО;
- у «воронках», що лишилися від попередніх обстрілів чи авіанальотів.
У найгіршому разі – коли в полі зору нема укриття, куди можна перебігти одним швидким кидком – просто лягайте на землю і лежіть, закривши голову руками! Переважна більшість снарядів та бомб розриваються у верхньому шарі ґрунту чи асфальту, тож осколки в момент вибуху розлітаються на висоті щонайменше 30-50 см. над поверхнею.
Отже, загальне правило: ваше укриття має бути хоч мінімально заглибленим і, разом із тим, має знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея чи канава (подібна до окопу) завглибшки 1-2 метри, на відкритому місці.
Заховавшись в укритті, лягайте і обхопіть голову руками. Трохи відкрийте рота – це вбереже від контузії при близькому розриві снаряду чи бомби.
Після закінчення обстрілу (бомбардування)
Залишаючи місце укриття, не давайте собі розслабитися. Тепер уся ваша увага має бути сконцентрованою собі під ноги! Не піднімайте з землі жодних незнайомих вам предметів! Авіабомба, ракета чи снаряд могли бути касетними!
Бойові елементи часто не розриваються при падінні, але можуть вибухнути пізніше, в руках – від найменшого руху чи дотику. Вся увага – дітям і підліткам: не давайте їм піднімати будь-що з-під ніг!
ОБЕРЕЖНО, ГРИП!
Грип – одне з найбільш поширених масових інфекційних захворювань, передається повітряно-крапельним шляхом. Грип починається різко та бурхливо. Від зараження до прояву кліничних симптомів проходить приблизно дві доби. За цей час віруси, які викликають грип, потрапляють на слизову оболонку носа і інтенсивно розмножуються. При цьому, ані нежиті, ані подразнення в горлі ви можете і не відчувати. Але після інкубаційного періоду (12-18 годин) людина відчуває сильну лихоманку, починає “розколюватися” голова, біль головним чином в тім’яній частині, починає “різати” очі, хочеться затемнити вікна, болять м’язи, суглоби, різко високо підіймається температура, з’являються симптоми ураження дихальних шляхів (сухий кашель, закладається в носі). При ураженні верхніх дихальних шляхів виявляються риніт, фарингіт, ларингіт трихеїт.
Грип – це підступна хвороба. Вона призводить до тяжких ускладнень (пневмонія, франтит, гайморит, отит, бронхіоліт, токсичне ураження міокарда).
Особливо небезпечним є грип для людей з ішемічною хворобою серця, гіпертонічною хворобою з частими кризами, запальними захворюваннями нирок. Грип є дуже небезпечним для немовлят, і дорослі, і діти зі зниженим імунітетом важко переносять хворобу.
На початку епідемічного підйому рекомендується застосувати мефенаменову кислоту, ремантадін, оксолінову мазь, дібазол. Слід згадати і про народну медицину, яка пропонує з метою попередження(профілактики) захворювання щоденно вживати овочі(цибулю, часник) та фрукти, що багаті на вітаміни, ягоди чорноплідної горобини. Перед виходом на вулицю необхідно змащувати носові ходи кремом чи будь-яким жиром. Жирова плівка попереджає проникнення вірусів в організм. На першій стадії, що проявляється у більшості випадків сильною нежиттю, часто достатньо попарити ноги, щоб зупиними розвиток хвороби. Зразу ж після цього лягти в ліжко, покласти на чоло рушник, змочений у воді з оцтом (півлітра води – 1 столова ложка оцту).
Для інгаляції при кашлі чудово допомогає евкаліптовий лист і м’ята перцева. На 1 літр гарячої води достатньо трьох-чотирьох крапель настою.
Кращому кровообігу в слизовій оболонці носа сприяють гарячі ванни для рук, починаючі від 35 С і поступово доводити до 42 С протягом 10 хвилин.
Ще одна порада: висока температура – це ознака того, що організм бореться з хворобою. При температурі 39 С і вище віруси грипу гинуть. Якщо ви в змозі витримати свою підвищену температуру, якщо у вас нормальна серцево-судинна система, краще не збивати її. Організм напружується, щоб боротися з вірусом, а в цей час ми починаємо штучно збивати температуру, тобто ритм захисту, тим самим допомагаємо вірусу ще більше розмножуватися в організмі. Якщо температура за 40 С – її необхідно збивати. Коли температура падає критично – з 40 до 35 С, це означає, що організм справився – людина пішла на одужання.
Для запобігання розповсюдження грипу хворого, по можливості, треба ізолювати. В приміщенні, де він знаходиться, проводити вологе прибирання і провітрювання.
Пам’ятайте! При найменшій підозрі на захворювання грипом (висока температура, кашель, нежить тощо) необхідно лягти в ліжко, викликати лікаря та виконувати всі його поради.